Supreme x Tiffany&Co. ожидает выпуск ожерелья, браслета и другого. Сопровождается переработанной версией культового логотипа Box.
В прошлом месяце в сети появились слухи о потенциальном сотрудничестве Supreme x Tiffany & Co. Инсайдеры представили список потенциальных предметов, которые могут появиться в рамках ожидаемого партнерства.
Как сообщил @dropsbyjay, коллаборация будет включать в себя ряд украшений и аксессуаров, в том числе «жемчужное ожерелье», «карманный нож и заклепки в форме сердца» и «браслет из звезд».
Кроме того, @supreme_leaks_news поделился изображением совместных стикеров Box Logo на фоне цвета Tiffany вместо традиционного красного цвета Supreme.
Як виглядає дизайн вагона, створений Уесом Андерсоном — FW-Daily
Туристична компанія Belmond звернулася до відомого кінорежисера Уеса Андерсона з проханням допомогти реформувати британський поїзд Pullman 1950-х років у його класичному стилі ар-нуво, повідомляє Hypebeast.
“Обожнюю поїзди! Мені часто доводилося вигадувати вагони та купе у своїх фільмах, тому я з радістю погодився на це реальне пропозицію», – заявив Андерсон в інтерв’ю журналу Wallpaper Magazine. “[Я] дуже хотів створити щось нове, одночасно беручи участь у процесі консервації, який супроводжує всі проекти класичних поїздів Belmond».
Коли британський Pullman
використовувався для відвідувань главами держав. Він входив до лінійки розкішних екіпажів, зроблених на замовлення на початку 20-го століття. Тепер оновлений вагон Cygnus (“Лебідь») отримав класичні риси стилю Андерсона. Ідеальна симетрія у всьому, а також акцент на пастельно-рожевому стелі та смарагдово-зелених меблях. Відтінки зеленого присутні у декорі всього простору – від підлоги до штор і посуду.
Гості можуть замовити Cygnus для одноденної подорожі від лондонського залізничного вокзалу Вікторія. Яка включає обід за 400 фунтів стерлінгів (приблизно $545) на людину, а окремі купе (до чотирьох осіб) коштують 1800 фунтів стерлінгів (приблизно $2450).
Туристична компанія Belmond
відома своїми розкішними подорожами, зробила крок назустріч мистецтву. Запросивши культового режисера Уеса Андерсона створити унікальний дизайн для одного зі своїх історичних поїздів. Як відзначає Hypebeast, цей проект став справжньою сенсацією серед поціновувачів естетики та прихильників творчості Андерсона.
Андерсон, чий неповторний стиль впізнаваний за симетрією кадрів та ретельно підібраною кольоровою палітрою, використав свій талант для реінкарнації вагона Pullman 1950-х років. В інтерв’ю журналу Wallpaper Magazine режисер зізнався: “Обожнюю поїзди! Мені часто доводилося вигадувати вагони та купе у своїх фільмах, тому я з радістю погодився на це реальне пропозицію». Його підхід до дизайну передбачав не тільки створення нових елементів, але й збереження історичних рис, що є важливим для Belmond.
Оновлений вагон Cygnus
названий на честь сузір’я Лебедя, став втіленням стилю Андерсона. Смарагдово-зелена меблі, пастельно-рожевий стеля та витончений декор створюють атмосферу, яка переносить гостей у світ фільмів Андерсона. Кожна деталь інтер’єру ретельно продумана, щоб забезпечити максимальний комфорт і естетичне задоволення.
Поїздка у вагоні Cygnus – це не просто подорож, це справжній досвід. Гості можуть насолоджуватися одноденною поїздкою від лондонського вокзалу Вікторія, де за обід доведеться заплатити 400 фунтів стерлінгів на людину. Для тих, хто бажає більшої приватності, пропонуються окремі купе, що вміщують до чотирьох осіб, вартістю 1800 фунтів стерлінгів.
У цьому проекті Уес Андерсон продемонстрував, як можна поєднати історичну спадщину з сучасним дизайном. Створюючи унікальний продукт, що відповідає високим стандартам якості та стилю. Його робота над вагоном Cygnus – це не лише внесок у збереження культурної спадщини, але й нагадування про те, як важливо зберігати та переосмислювати минуле в контексті сучасності. Як виглядає дизайн вагона, створений Уесом Андерсоном.
EcoLogica – проєкт, який має на меті підтримку та промоцію молодих українських дизайнерів, що працюють в напрямі sustainable fashion. Його реалізували Асоціація кіновиробників Львівщини у партнерстві з Lviv Fashion Week та Zero Waste Lviv, за підтримки Українського культурного фонду. Для п’яти переможців буде проведено професійну фотозйомку та відеозйомку колекції. А також відеоінтерв’ю з дизайнером або представником бренду, в якому вони зможуть розповісти про цінності бренду, його особливості та специфіку, екологічну складову.
Відбір колекцій на участь у програмі здійснювався за параметрами інноваційності та актуальності дизайну, етичності та екологічності. Зокрема, особлива увага зверталася на такі критерії: дизайн, спрямований на мінімізацію відходів і турботу про навколишнє середовище, повторне використання/вторинна сировина, ресайклінг, апсайклінг, сертифікація матеріалів. Крім того, звертали увагу на захист тварин і використання етичних матеріалів, використання натуральних тканин і навіть екологічність пакування та етикеток.
Переможцями програми стали молоді бренди non.Lbs., FRAMIORE, MIMICRY clothing, MELMANA, POSTUSHNA. Впродовж серпня-вересня відбувалися зйомки промовідео та лукбуків брендів, відеоінтерв’ю з їх представниками.
FRAMIORE – експортоорієнтований sustainable бренд, в основі концепції якого – свідома мода та етичне виробництво. “Я вірю, що кожний вибір має наслідки, добрі чи погані, які впливають на те, яким світ стане завтра” — вважає засновниця бренду Наталія Найда, яка представляє у програмі EcoLogica колекцію “THANK YOU, EARTH”, інспіровану природними формами та текстурами Карпат. Колекція виготовлена з матеріалів, які не завдають шкоди середовищу, з продуманими деталями, базовими конструкціями та стійкими тканинами. Також у колекції вагома мета – за кожну продану річ бренд перераховує 5% у благодійний фонд Peli can live, з метою висадки дерев та підтримки біорізноманіття.
Колекція апсайкл сорочок MIMICRY clothing створена на основі якісних речей з натуральних тканин, які отримують нове життя з допомогою техніки природного фарбування. Мімікрія – це про контакт з природою та про справжність принта: білі сорочки фарбовані рослинами в техніці, що існує століттями — пігменти з рослини залишаються на тканині шляхом трикратної термообробки. Усі речі дизайнерка Богдана Войтенко принтує власноруч.
non.Lbs. – український апсайкл бренд, який створює одяг із вінтажних тканин та переробленого одягу. Основним матеріалом колекції весна-літо 2022 стали американські мішки 50-60-х років, у яких раніше перевозили сіль, цукор, борошно. Засновниці бренду Наталія Стовпова та Анастасія Колеснік прискіпливо ставляться до деталей: ґудзики в колекції – з одягу вторинного використання, нитки сертифікованих виробників, етикетки надруковані на друкарській машинці на папері з переробленої макулатури, упакування виготовлене з грибного міцелію (коробки розкладаються у землі за 2 тижні), залишки після пошиття зберігаються для виготовлення нових виробів.
POSTUSHNA – зовсім юний бренд, заснований Юлією Постушною у 2020 р. Одяг POSTUSHNA створено з перероблених речей, придбаних на секонд хендах; це костюми-трансформери, які можна поєднувати як між собою, так і зі звичайними базовими речами; багатошаровість є основним принципом їх створення, як і принцип «функціональність крізь призму естетики». Апсайклінг колекція noseason/sept2021 виготовлена на основі використаної уніформи компанії DHL, що актуалізує проблему утилізації спецодягу. Більшість світових компаній, від великих корпорацій до дрібних приватних компаній, використовують робочий одяг (уніформу) для своїх працівників, відповідно, тут існує проблема: спецодяг і захисне спорядження після завершення терміну використання у величезних масштабах потрапляють на сміттєзвалище.
MELMANA – апсайклінг бренд одягу та аксесуарів дизайнерки Анастасії Мельник-Маньковської. У колекції Save Yourself дизайнерка звертається до архаїчного образу ляльки-мотанки, ідея апсайклінгу перегукується з апсайклінгом мотанки як об’єкту (такі ляльки виготовлялися зі зношеного одягу). Використані натуральні біорозкладні тканини (льон, вовна, віскоза), апсайклінг (повторне використання лляних тканин з австрійських національних костюмів, знайдених у секонд хенді, вовняних тканин «з відрізів»), мінімізовані викиди – залишки тканин застосовуються для створення аксесуарів. Одяг доповнений сумками Lavazzabag, виготовленими з пачок з-під кави Lavazza, які в Україні не піддаються переробці.
Бренд Prada представил рекламную кампании для своей спортивной линии Linea Rossa сезона Осень-Зима 2021. В главных ролях танцоры, баскетболисты, фигуристы и другие.
Изображения кампании Prada Linea Ross, снятые звездным фотографом Хьюго Конте, воссоздают культовую красную линию модного дома. «Приглашение перейти черту и выйти за рамки», как объясняется в пресс-релизе, кампания под названием «За чертой» изображает танцоров, баскетболистов, фигуристов и других в динамичных позах, чтобы продемонстрировать активный и разносторонний характер Prada Linea Rossa.
Помимо пуховиков и брюк Prada, модели одеты в кроссовки Linea Ross с обновленным дизайном, первоначально созданном для Кубка Америки. Обувь со шнуровкой представлена в «Черном», «Белом / Серебристом» и «Балтийском синем / Серебряном» цветах, а версия с ремнем – в «Белом / Серебряном» и «Красном / Серебряном» цвете.
Говоря о фигурах, знаковых для мирового кинематографа, сложно обойти вниманием такого режиссера, как Вим Вендерс. Поэт изоляции, пионер жанра роуд-муви, наставник Джима Джармуша, гений черно-белого кино и человек, умеющий к месту использовать неоновый свет. Уроженец Германии и любимец Америки. Вим Вендерс родился в 1945 году в Дюссельдорфе и с детства тяготел к живописи. Эта детская любовь крепла с годами и становилась более осознанной, со временем дав основу для формирования характерного стиля работ Вима. И это первое, что нужно понимать о творчестве режиссера, чтобы по достоинству оценить его работы.
Приняв решение, что хочет связать свою жизнь с живописью, юный Вендерс получил благословение родителей, покинул отчий дом и отправился осваивать желанную профессию в самое подходящее для этого место. В Париж. Как раз в это время он узнал, что его любимые американские художники начали экспериментировать с кинематографом и поспешил последовать их примеру. Результатом такого эксперимента стали первые бессюжетные фильмы и расцветающая любовь Вима к кино. Ни отказ в поступлении в киношколу, ни первые трудности не смогли ее пошатнуть. А художественный взгляд на самые простые базовые вещи стал визитной карточкой режиссера – в фильмах Вендерса ничего не появляется в кадре просто так, как ничего не может появиться просто так на картине.
Молодой режиссер долго получал удовольствие от запечатления знаковых для него пейзажей и вещей – дорог, рельсов и дуновения ветра. Однако необходимо было что-то еще. Передвигаясь с камерой с места на место в поиске удачных кадров, юноша неотвратимо двигался к осознанию своей главной идеи: история рождается в путешествии. Однажды открыв для себя роуд-муви, Вим Вендерс не сможет отказаться от него уже никогда. Именно в этот период родилась его «дорожная трилогия», а также основные принципы повествования, которых он будет придерживаться всю жизнь. Одним из таких принципов является идея нерушимости времени, его значимости и созидательной силы. И это касалось не только времени экранного, но и самого процесса создания киноленты. Другие режиссеры могли отказаться от хронологического порядка сцен, менять местами съемочные дни, Вим – никогда. Это еще один важный момент, который делает фильмы Вендерса такими особенными.
Очевидно, что подобный подход положительно сказывался и на игре – ведь актеры, работавшие под началом Вима, получали возможность не отыгрывать отдельные сцены, а проживать всю историю целиком. Это делало эмоции настоящими, а актерскую игру – не совсем игрой. Этому способствовало также то, что Вим никогда не репетировал со своими актерами, давая им только определенные указания и предоставляя известную свободу действий. Поэтому ощущение достоверности при просмотре его лент возникает у зрителя не на пустом месте.
Фильмы Вима Вендерса легко узнаваемы благодаря своей самобытности. Их сложно отнести к одной конкретной школе или направлению. Американские кинокритики попытались сделать это, объединив нескольких прогрессивных режиссеров Германии, включая Вендрса, в немецкую новую волну. Сам Вим при этом сомневался в ее существовании, утверждая, что ее придумали американцы. Впрочем, это не отразилось на взаимоотношениях режиссера со Штатами, к которым он питал взаимную симпатию. Даже при беглом взгляде на его первые работы, снятые в Германии, можно заметить множество элементов, традиционна приписываемых американской культуре. Шоссе, закусочные и, конечно же, музыка, без которой не возможно ни одно путешествие. Неудивительно, что талантливому режиссеру удалось осуществить американскую мечту и прославиться за океаном. Хотя прославился он главным образом европейской отрешенностью, общечеловеческой искренностью и своей собственной поэтичностью.
«Ложное движение», 1975
Второй и единственный цветной фильм «дорожной трилогии». Экранизация произведения Гёте, переосмысленного режиссером в той степени, которая позволяет ей считаться отдельным произведением. Главный герой фильма, Вильгельм Мейстер, позиционирует себя как начинающий писатель и является неоднозначной личностью, тем не менее обладающей достаточной харизмой, чтобы собрать вокруг себя самых неожиданных персонажей. Компания получается противоречивой и плохо сколоченной, обреченной на расставание, как и подобает любой дорожной компании. Фильм понравится тем, кто переживал собственные пробы пера, затяжные путешествия и экзистенциальный кризис. А также тем, кто коллекционирует культовые женские образы.
«Париж, Техас», 1984
Действие фильма разворачивается в маленьком городке под названием Париж, что находится в штате Техас, и вовсе не похож на тот Париж, о котором принято думать в первую очередь. Главный герой фильма является сломленным обществом неудачником, забывшим человеческую речь и оставившим собственного сына на попечение брата, вовсе не похожим на героев, о которых принято снимать кино. Его цель – найти бывшую жену, которая все еще помнит, как вести беседу, но использует этот навык для работы в дешевом пип-шоу, а не для того, чтобы восстановить контакт со своей семьей, и вовсе не производит впечатление девушки, которую принято искать. А все вместе закручивается в удивительную и невероятно трогательною историю, полную рассветов, дорог и человеческого общения, для которого, оказывается, не всегда обязательно помнить слова. Фильм понравится эстетам, а также тем, кто охотится на неподдельные эмоции.
«Небо над Берлином», 1987
Один из самых известных фильмов Вима Вендерса, совмещающий в себе глобальную идею и личный почти до телесности сюжет. Главный герой фильма, ангел Дамиэль, оказывается на земле, где сталкивается с такими понятными и привычными земными проблемами, включающими конфликты, мошенничество и влюбленность в воздушную гимнастку. Параллельно со все новыми сложностями он открывает для себя и положительные стороны человеческой жизни и предсказуемо сталкивается с вопросом: стоит ли жизнь того, чтобы ее прожить? В лучших традициях работ Вендерса фильм не только показывает зрителю, какой ответ на этот вопрос дает режиссер, но и предлагает самому придаться размышлениям на эту тему.
